На підставі матеріалів розслідування, свідчень свідків та фотодокументів, обласна Надзвичайна комісія по встановленню та розслідуванню злочинств німецько-фашистських загарбників та їх спільників встановила, що за час тимчасової окупації Херсонської області гітлерівці масово вбивали радянських громадян, виганяли їх на німецьку каторгу, піддавали катуванням і знущанням, руйнували та винищували майно радянського народу.

Своє «хазяйнування» в Херсоні Херсонській області гітлерівська банда ознаменувала страхітливими злочинствами. Нема жодного міста, жодного села, де б шляхи не були залиті кров’ю невинних жертв, а на площах не стояли шибениці з повішеними радянськими громадянами.

За час перебування на території Херсонської області німецько-фашистські банди розстріляли 28.541 радянського громадянина, замордували – 43.589 чоловік, вигнали у фашистське рабство – 37.499 чоловік.

Встановлено, що німецько-фашистські загарбники повністю знищили 12.068 споруд, в тому числі: 1.771 будову промислово-виробничого призначення, 2.942 житлових будинки, 4,619 тваринницьких будов, 1.631 будову складського господарства та торговельних баз, 1.105 інших об’єктів господарського призначення.

Фашисти відібрали у колгоспів і громадських організацій: 3.886.507 центнерів зерна, 141.983 центнерів картоплі, 224.813 центнерів овочів, 140.133 голови великої рогатої худоби, 120.645 свиней, 378.615 голів овец і 6385 коней, 1.434.625 голів птиці, 10.381 бджолосім’ю. Знищено та вивезено до Німеччини: 28.473 сільськогосподарських машин, 48.240 одиниць різного сільськогосподарського інвентаря.

Гітлерівці пограбували у громадян 59.031 голову великої рогатої худоби, 865 коней, 19.356 голів овець і кіз, 22567 свиней, 652.659 штук домашньої птиці, 283.803 центнери зерна, 123.893 центнери картоплі, 25.582 центнери борошна, 8.874 центнери інших продуктів; знищили 3.869 житлових та надвірних будов, що становить 579.440 кубічних метрів; вирубали 57.698 фруктових дерев.

За прямими директивами окупаційної влади та військового командування німецько-фашистські загарбники та їх спільники спалили і зруйнували 376 шкіл, 572 клуби, театри, червоні кутки, 1 музей, 16 бібліотек, 44 лікарні та амбулаторії, 310 дитячих закладів; спалили і зруйнували вулиці міста Херсона.

* * *

З акту про звірства і злочини німецько-фашистських окупантів у м. Херсоні

Квітень 1944 р.  м. Херсон

Слідча комісія у складі представників громадських організацій міста Херсона і військових частин встановила такі факти жахливих злочинств, заподіяних німецькими катами за два роки і 7 місяців їхнього хазяйнування в м. Херсоні.

akt1

 

МАСОВЕ ВИНИЩЕННЯ НІМЕЦЬКИМИ ОКУПАНТАМИ МИРНОГО НАСЕЛЕННЯ

З перших днів окупації міста німці розпочали дикі розправи з радянськими громадянами. Німці повісили колишнього працівника міліції Копейкіна, робітника консервного заводу Негрича, громадян Пройдисвіт, Давидюк, Кравченка, Фесенка та багатьох інших.

Страхітливі злочинства вчинили німці над єврейским населенням міста 23 вересня 1941 року німці вивезли на автомашинах за місто понад 8.500 євреїв і всіх їх розстріляли на дільниці сільгоспколонії. Багаточисленними заявами свідків встановлено, що дітей до 12 років німці умертвляли отруйною рідиною, якою мазали їм губи. Німці скидали в ями Л засипали землею навіть і тих, хто ще був живий. Все майно розстріляних привласнювали собі гітлерівські кати.

Серед розстріляних німцями відомі громадяни міста: лікар – терапевт Баумгольц, гінеколог Айзеншток, вчитель Трейстер та інші. Не витримавши знущань покінчили життя самогубством лікар Богуславський та відомий спеціаліст — хірург Коган.

Страшна доля спіткала всіх циган, які проживали в районі міста Херсона. Спочатку німці оголосили циганам, що збирають їх для відправки до Румунії. Коли зібралося до 300 циган, їх розстріляли біля міської тюрми і трупи звалили в ями в районі валів.

До війни за 7 кілометрів від міста працювала прекрасно устаткована психіатрична лікарня. Окупувавши місто Херсон, гітлерівські кати розграбували майно лікарні, а 900 психічно-хворих, що перебували на лікуванні, розстріляли і трупи скинули в кам’яноломні.

Коли Червона Армія почала наближатися до Дніпра, гітлерівський терор ще більше посилився. Тисячі чоловіків і жінок було зігнано до таборів для примусової відправки в німецький тил. Радянські громадяни робили все можливе, щоб уникнути угону на фашистську каторгу. Викритих у приховуванні від німецької каторги фашисти негайно ж розстрілювали. Так, біля хлібозаводу в ямі розстріляно 8 робітників.

За час окупації міста Херсона гітлерівські злодії розстріляли й замордували 17 тисяч мирних радянських громадян.

Німецькі окупанти встановили систему політичного та економічного поневолення радянських людей, винищуючи їх національну та людську гідність. У перший-ліпший час дня і ночі німецький солдат і офіцер міг увірватися в квартири, побити та пограбувати громадянина та зґвалтувати жінку.

На підприємствах був встановлений каторжний режим. Командували на підприємствах німці та їх посібники. Коли німець входив у цех, робітники зобов’язані були стояти по команді „смирно». Робітників систематично били. Гітлерівці обмежили свободу радянських людей: виходити на вулицю дозволялося лише з 5 годин ранку і до 6 годин вечора, а в останній час – лише до 3 годин дня.

Театри і ресторани дозволялося відвідувати лише німцям.

Було видано наказ, згідно з яким радянські громадяни, зустрічаючи на тротуарах німців, повинні були сходити на бруківку та ввічливо кланятися.

akt2

 

ЗНУЩАННЯ НІМЦІВ НАД РАДЯНСЬКИМИ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИМИ

У серпні 1941 року німці зігнали до міста Херсона радянських військовополонених. Табори для них було влаштовано на взуттєвій фабриці, в міській тюрмі, на території ветлікарні. Табір на території ветлікарні було огороджено кам’яним парканом з дротяною загородою. Всю .площу було зрито ровами, в яких перебували в’язні. Рови заповню­вались людьми так, що можна було лише стояти, а у кращому разі сидіти. В’язнів годували раз на день запареними, а інколи розбовтаними у холодній воді висівками, зрідка гнилою, сирою картоплею. Кожний військовополонений мав одержувати 100 грамів хліба на день, але хліб мало коли потрапляв до нього.

Населення прагнуло допомогти в’язням. За передачу хліба німці жорстоко били. Часто вони розстрілювали тих в’язнів, які приймали їжу від населення.

Жителька міста А. М. Сметанкіна особисто бачила, як німецький конвоїр застрелив військовополоненого за те, що той підняв шматок хліба, кинутий жінкою.

Ні вдень, ні вночі не припинялися катування. Жителі міста спостерігали, як німці катували військовополонених, примушували їх голими подовгу лежати на льоду, по 2-3 години стояти з піднятими догори руками і т. ін.

Від голоду, холоду, знущань та хвороб (дизентерія, тиф) щодня гинуло багато в’язнів. Мертвих, а інколи і тих, що знесилили, німці кидали в ями, вириті на міському смітнику.

Очевидці О. М. Дорошенко, А.М. Сметанкіна, що проживають недалеко від тюрми, розповіли, що в 1942 році в один з лютневих днів німці вивезли з табору трупи на 50 підводах і кинули їх в ями у валах. Погано засипані землею могили іноді розгрібали собаки.

Особливо шалено і люто розправлялися німці з радянськими моряками, що потрапляли до них в полон; безжалісно морили голодом,роздягали зимою догола і водили на розстріл прикутими за шию один до одного і з зв’язаними руками.

Взимку 1942 року німці вели через базар на розстріл 25 моряків в одніх трусах. У травні 1943 року, з тюрми вивели на розстріл 130 моряків, у яких були зв’язані руки. Йдучи на смерть моряки вигукували: „Вмираємо за Батьківщину», «Хай живе Сталін», „Смерть німецьким окупантам!».

Жахливі злочини заподіяли німецькі кати в одному з таборів. Як показали жительки міста Херсона Л. Юдіна, В. Орлова, О. Дорошенко, німці зажадали, щоб в’язні виступили по радіо і розповіли про нібито „хороше» життя в таборі, а також співали пісень. Усі в’язні категорично відмовилися виконати цю підлу вимогу. Тоді оскаженілі гітлерівці герметично замурували підвали і всі полонені, що перебували там, задихнулися. Перед відступом з міста, прагнучи приховати сліди страхітливих злочинів, німці розкопали декілька могил, облили трупи горючою рідиною і спалили їх.

 

УГОН МИРНОГО НАСЕЛЕННЯ НА КАТОРГУ ДО НІМЕЧЧИНИ

Окупувавши місто Херсон, німці зразу ж організували біржу праці, щоб вербувати «добровільців». Через деякий час було видано наказ про обов’язкову мобілізацію молоді віком від 16 до 25 років. Забирали також населення і старших віків.

По місту було розвішано накази німецької влади про обов’язкову явку мобілізованих на збірні пункти та про кари за порушення цих наказів. Шестеро дівчат і юнаків за відмовлення їхати до Німеччини гітлерівці повісили.

За період окупації німці угнали до Німеччини понад 15 тисяч громадян міста та навколишніх селищ.

Під час відправки молоді на вокзалі відбувалися трагічні сцени. Батьки, що проводжали своїх дітей, дівчата й юнаки, яких вигонили до Німеччини, у розпачі ридали, непритомнювали.

Люди вдавалися до різних способів, щоб приховатися від поїздки на фашистську каторгу. Вони викликали екзему на тілі, впорскували у кров
молоко, щоб викликати лишаї, відрубували собі пальці, пекли себе, тощо. Так, дівчина Стрельцова Женя  штучно викликала на руці величезний нарив, підліток Ульянов Ілля заподіяв собі рану на нозі, дівчина Фадєєва Наташа морила себе голодом, не спала, щоб довести, що вона „епілептик».

 

ПОГРАБУВАННЯ НІМЦЯМИ РАДЯНСЬКИХ ГРОМАДЯН, РУЙНУВАННЯ МІСТА І ПРОМИСЛОВОСТІ

Вся   влада   в   місті  була  зосереджена   в  руках гебітскомісара, коменданта, фашистського запроданця – голови міської управи, а також в руках численних німців.

Спираючись на СД і поліцію, німці безконтрольно нестримно грабували населення. На підприємствах, які окупантам вдалося частково відновити, хазяями були німці та їхні підручні. Вони грабували народне радянське добро і вивозили його до Німеччини. По відношенню до робітників панувало дике свавілля.

На одному з консервних заводів міста хазяйнувало 15 німців. Тут вони мали свій склад з консервами, маслом, цукром та іншими продуктами. Тут же упаковували продукти, щодня відправляли до Німеччини посилки з награбованим добром. Такий же стан існував і на Інших підприємствах.

Весь час тимчасової окупації у місті панувало свавілля німецької жандармерії. Все цінне устаткування підприємств вивезено до Німеччини, а що залишилося, — спалено та висаджено в повітря спеціальними командами підривників.

Німецькими загарбниками спалені і зруйновані такі підприємства міста: консервні заводи, крекінгзавод, завод локомобілебудування, паротурбінна електростанція, завод склотари, мотороремонтний завод, залізнична станція, депо, мости, водогінна станція з магістралями та водогінною башнею, цегельний завод, порт, завод пересувних електро­станцій, хлібозавод, млин, кондиторська фабрика та ряд інших підприємств. Висаджено в повітря і спалено: театр, телеграф; знищено електричну і телефонну мережу. Вивезено до Німеччини все цінне устаткування лікарень, поліклінік та інших медичних закладів.

У центрі міста спалено більшу частину житлових будинків, приміщення багатьох державних установ, магазинів, учбових закладів. Особливо потерпіли околиці міста, де спалено і зруйновано німцями під час їхнього відступу понад 600 житлових будинків

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *